Суббота, 22.02.2020, 18:58
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Регистрация | Вход
Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Апрель 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Поиск
Друзья сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 132
Fumigation
Главная » 2009 » Апрель » 18 » Проблеми агрострахування обговорили учасники «круглого столу», що відбувся на днях у Міністерстві аграрної політики
Проблеми агрострахування обговорили учасники «круглого столу», що відбувся на днях у Міністерстві аграрної політики
10:17
Агрострахування в Україні сьогодні стримують відсутність повноцінного законодавчого регулювання страхування у сільському господарстві; недосконалість наявних страхових продуктів і методів їх тарифікації, що пов'язано з браком надійних статистичних та погодних даних для проведення актуарних розрахунків; відсутність стандартних методик проведення огляду посівів та врегулювання збитків; недостатність кваліфікованих кадрів (андеррайтерів, сюрвейєрвів, страхових комісарів) та недостатність довіри сільгосптоваровиробників до страхування як такого. Відсутність у державному бюджеті поточного року коштів на здешевлення частини страхових платежів при страхуванні аграрних ризиків негативно позначається як на ході агрострахування, так і на розвитку всієї галузі страхування сільськогосподарських ризиків. На цьому наголошували учасники «круглого столу», який провели Міністерство аграрної політики України та фахівці Проекту «Розвиток агрос 

трахування в Україні», що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (Група Світового Банку) за фінансової підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA). 

Як зазначив керівник Проекту Гарі Роше, однією з проблем є відсутність законодавчого регулювання страхування сільськогосподарських ризиків. Зокрема, чинним законодавством передбачене обов'язкове страхування певного кола сільськогосподарських культур і існує відповідна ліцензія на обов'язкове агрострахування. Проте 90% усього обсягу страхування аграрних ризиків здійснюється не за цією ліцензією, а за ліцензією на страхування майна, що є концептуально невірним, оскільки Держфінпослуг не збирає окремо даних по агрострахуванню, вкрай необхідних для створення актуарно обгрунтованих тарифів, аналізу профілю ризиків, створення та вдосконалення страхових продуктів. Потрібно прийняти спеціальний закон про страхування сільгоспризиків або (в короткостроковій перспективі) внести зміни в чинний закон про страхування, доповнивши перелік добровільних видів страхування вказаним видом. Г. Роше наголосив, що для успішного розвитку системи агрострахування в Україні необхідно об'єднати зусил 

ля держави, страхових компаній та сільгоспвиробників. 

За словами президента Української федерації убезпечення Олександра Завади, потрібно встановити вимоги до страховиків, які беруть участь у програмі, а також створити гарантійний інструмент - установу за аналогією з Моторним транспортним страховим бюро. Цю функцію може взяти на себе асоціація страховиків, що здійснюють страхування сільськогосподарських ризиків. Крім того, не слід забувати, що Україна є зоною з різними умовами землеробства, відповідно, й ризики різні. Проте, на сьогодні існує лише дві страхові програми: мультиризикове страхування, яке включає в себе катастрофічні події (посуха, вимерзання, повінь), та індексне. Тож багато виробників не бачать для себе можливості користуватися цим вузьким колом продуктів. Тобто, треба розробити такі продукти, які були б корисні в кожному регіоні, для різних культур. 

Важливим є також питання перестрахування. В Україні низькокапіталізований страховий ринок і обмежені можливості бюджету, тому без виходу на перестраховий ринок неможливо. Але коли кожна компанія виходить окремо, це означає дуже великі перестрахові тарифи. Тому на міжнародний ринок слід виходити консолідовано. Крім того, потрібно формувати резерви катастроф, які мають бути при гарантійній установі. Це - модель збалансованих інтересів, чітких вимог, забезпечення повної прозорості, звітності й довіри всіх сторін, які беруть участь у цьому процесі. На думку О. Завади, слід створити робочу групу і почати спільно працювати. 

В ході засідання, експерт проекту МФК Роман Шинкаренко презентував новий страховий продукт - мультиризикове страхування озимої пшениці на весь цикл вирощування, розроблений у співпраці з Міністерством аграрної політики. Він максимально враховує потреби саме українських аграріїв. Попереду ще велика робота з визначення актуарно обгрунтованих тарифних ставок для кожного району України, доопрацювання продукту з урахуванням пропозицій страхових компаній та аграріїв, розробка методик андеррайтингу та врегулювання збитків. Очікується, що до початку осінньої страхової кампанії в Україні буде вперше запущений не просто страховий продукт, а повноцінна страхова програма для озимої пшениці на весь цикл вирощування. Цей напрямок страхування є чи не найбільш актуальним на сьогодні для України. 

Експерт проекту Ірина Гринюк звернула увагу на необхідність мати надійні статистичні та погодні дані. Сьогодні на ринку агрострахування діють тарифи, запропоновані міжнародними перестраховими компаніями. Наскільки ці тарифи відповідають реальному рівню ризику, не може дати відповідь жоден гравець ринку. Зрозуміти, який рівень ризику притаманний окремій культурі в окремо взятому районі можна лише провівши актуарно збалансовані розрахунки. 

Фахівці Проекту разом з Міністерством вже провели попередню роботу з формування реальної тарифної політики. Сьогодні Проект залучає провідних світових актуаріїв в аграрному секторі і має методики для проведення актуарно збалансованих розрахунків тарифних ставок. Наступним кроком є консолідація всіх необхідних даних для проведення розрахунків: Держкомстату з урожайності культур, погодних даних Гідрометцентру. 

Проект презентував дизайн Депозитарію даних (програмного забезпечення), який має акумулювати необхідні дані та проводити актуарні розрахунки. 

Бачення проблем агрострахування очима сільгоспвиробників презентувала експерт з інституційного розвитку Проекту Наталя Ільїна. У ході дослідження «Шляхи підвищення зацікавленості сільгоспвиробників у використанні послуг агрострахування в Україні: думка споживача», яке проводилося у формі фокус-груп і глибинних інтерв'ю в 9-ти областях України, були визначені основні недоліки нинішньої системи агрострахування та шляхи їх подолання. У січні-березні Проект у співпраці з Міністерством аграрної політки України, місцевими управліннями агропромислового розвитку та дорадчими службами провів широкомасштабну інформаційно-просвітницьку кампанію. В ній взяли участь 900 сільгоспвиробників з 11 областей України, які отримали знання і навички, котрі допоможуть їм більш ефективно застосовувати агрострахування як інструмент управління своїми аграрними ризиками.

Просмотров: 1086 | Добавил: fumigation | Рейтинг: 0.0/0 |
Copyright MyCorp © 2020